беззмістовний

беззмістовний
-а, -е.
Позбавлений змісту, убогий змістом; пустий. || Позбавлений рації, сенсу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "беззмістовний" в других словарях:

  • беззмістовний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • беззмістовний — (позбавлений змісту, убогий змістом), малозмістовний, порожній, пустий, неглибокий, пустопорожній; безпредметний (про тему розмови, суперечки тощо); пустодзвонний (про фрази, слова тощо) …   Словник синонімів української мови

  • беззмістовність — ності, ж. Абстр. ім. до беззмістовний …   Український тлумачний словник

  • беззмістовно — Присл. до беззмістовний …   Український тлумачний словник

  • пустий — а/, е/. 1) Нічим не заповнений (про вмістище); порожній. || Без меблів, речей і т. ін. (про приміщення). || Безлюдний, ненаселений або малолюдний. || Ніким, нічим не зайнятий; вільний. || розм. Пригот. без м яса, жирів і т. ін.; пісний. || перен …   Український тлумачний словник

  • дурний — а/, е/. 1) Розумово обмежений, тупий, нерозумний; прот. розумний. || у знач. ім. дурни/й, но/го, ч.; дурна/, но/ї, ж. Розумово обмежена, тупа людина. || розм. Некмітливий, недогадливий, непередбачливий. || розм. Нетямущий, недосвідчений, наївний… …   Український тлумачний словник

  • легковажний — а, е. Який діє необачно, бездумно, не розмірковуючи; несерйозний. || у знач. ім. легкова/жний, ного, ч.; легкова/жна, ної, ж. Той (та), хто діє необачно, бездумно, не розмірковуючи; несерйозний. || Який часто міняє предмет своїх захоплень,… …   Український тлумачний словник

  • порожній — я, є. 1) Нічим не наповнений, пустий (про посудину, вмістище і т. ін.). || У якому нічого немає (про простір). || Позбавлений будь яких предметів, речей, меблів і т. ін. (про приміщення). || Який не має рослин, не вкритий рослинністю; голий (про… …   Український тлумачний словник

  • сірий — а, е. 1) Колір, середній між білим і чорним; барва попелу. || Блідий, з відтінком такого кольору (про обличчя, про людину з таким обличчям). || Із шерстю, що має барву попелу (про тварин). || у знач. ім. сі/рий, рого, ч. Тварина сірої масті (про… …   Український тлумачний словник

  • тріскучий — а, е. 1) Який тріщить, діючи, утворює тріск чи звуки, схожі на тріск. || Який за дотику, натискування і т. ін. утворює тріск або звуки, схожі на тріск. || Який сильно й різко лунає, розлягається. Тріскучий мороз. 2) перен. Розрахований на… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»